CКАСУВАННЯ АРЕШТУ ДЕРЖАВНОГО ВИКОНАВЦЯ НА ГРОШОВІ КОШТИ БОРЖНИКА

Чи не кожен українець має і використовує банківський картковий рахунок. «Картку» ми використовуємо для розрахунків у торгівельній мережі, на такі карткові рахунки роботодавці перераховують заробітну плату, люди отримують соціальні виплати і т.п.

Дієвим заходом виконання судового рішення про стягнення коштів є накладення державним чи приватним виконавцем арешту на грошові кошти боржника, що дає можливість стягнути їх з боржника на користь стягувача. У цій публікації розглянемо випадок, коли арешт грошових коштів виконавцем є протиправним і скасовується судом за скаргою боржника.

До Адвокатського бюро звернулись боржники, яким державний виконавець арештував всі їх рахунки, в тому числі зарплатний та пенсійний відповідно. Це означає, що скористатись заробітною платою чи пенсією людина не має можливості, бо всі кошти стають заблокованими і повинні бути списані банком на рахунок, який вказує державний виконавець. Разом з тим, у Законі про виконавче провадження встановлене обмеження у 20% на примусове стягнення із заробітної плати чи пенсії боржника (за деякими виконавчими документами до 50%, а у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – максимум 70%). Це гарантія з боку держави того, що боржник зможе погашати свої борги і при цьому матиме засоби до існування.  Такі ж обмеження до стягнення коштів із заробітної плати встановлені і в міжнародних нормах, які вважають порушенням державою людської гідності випадки, коли з людини стягуються всі зароблені нею кошти за боргами.

В Україні з даного питання сформувалась судова практика про те, що виконавець до накладення арешту на грошові кошти боржника повинен попередньо витребувати з банку інформацію та пересвідчитись, що на такий рахунок закон не забороняє накладати арешт. При цьому, боржник також має право звернутись до виконавця із заявою, якою повідомити про накладення виконавцем арешту на кошти на зарплатному/пенсійному рахунку і надати підтверджуючі документи. Після цього виконавець повинен самостійно не пізніше одного робочого дня винести постанову про зняття арешту на підставі ч.5 ст. 13, ч.4 ст. 59 Закону про виконавче провадження. Якщо ж виконавець не виконує свій обов’язок, тоді боржник має право звернутись із скаргою до суду для скасування арешту судом (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 року у справі №756/8815/20).

Щодо арешту коштів на пенсійному рахунку, то додатково до обмежень на стягнення коштів із пенсії певним відсотком (20% чи 50%), рішенням Конституційного Суду України від 22.03.2023 року № 3-р(II)/2023 визнано неконституційними норми Закону про виконавче провадження, які унеможливлюють виплату пенсії у розмірі не нижче прожиткового мінімуму, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму.

Тобто, накладення виконавцем арешту на кошти на пенсійному рахунку боржника в цілому, а не звернення стягнення на пенсію у визначеному законом розмірі та без урахування висновків Конституційного Суду України, є протиправним.

Законодавець невиправдано надав право боржнику оскаржувати дії, рішення та бездіяльність виконавця лише до суду. У той час, як стягувач має право скаржитись ще й в адміністративному порядку керівнику органу виконавчої служби, який має право скасовувати незаконні постанови своїх підлеглих. Від цього втрачають боржники та держава. Адже перші не можуть оперативно захистити свої порушені права, а держава несе судові витрати після задоволення скарги боржника, діями виконавців підривається авторитет державної влади.

Для захисту прав та законних інтересів клієнтів у виконавчих провадженнях, адвокат із нашого бюро надав державному виконавцю докази накладення ним арешту на зарплатний /пенсійний рахунок боржників та просив зняти цей арешт. Після невиконання виконавцем своїх обов’язків, адвокат підготував та подав скарги до суду. За результатами розгляду скарг суд задовольнив їх, скасував постанови про арешт грошових коштів. На виконання судових рішень державним виконавцем було знято арешт і боржники можуть скористатись власними грошовими коштами.

Відмітимо, що на час воєнного стану законодавець взагалі запровадив певні обмеження на звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію боржника (див. п. 10² Розділу XIII Закону про виконавче провадження), що стало додатковим аргументом для задоволення скарги судом.

Наостанок хочу зазначити, що людина не позбавляється громадянських прав і свобод, коли стає боржником під час примусового виконання судового рішення. Стягнення коштів з боржника чи реалізація його майна у виконавчому провадженні для погашення боргу має певну процедуру. У разі її не виконання з боку уповноваженої державою особи – виконавця, це порушує права боржника, а дії суб’єкта владних повноважень перетворюються на свавілля, що є недопустимим у демократичному суспільстві.