Після оголошення воєнного стану внаслідок збройної агресії проти України, ще 24 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон №2142-IX, яким, серед іншого, доповнила підпунктом 69.22 підрозділ 10 розділ ХХ прикінцевих положень Податкового кодексу України.
Суть цієї норми зводиться до того, що за 2021 і 2022 роки фізичні та юридичні особи звільняються від сплати податку на нерухоме майно за об’єкти житлової нерухомості, якщо таке майно знаходиться на території, на якій ведуться (велись) бойовій дії, або на окупованих територіях, або житло стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії проти України. Законом також передбачене звільнення фізичних та юридичних осіб від сплати цього податку і за об’єкти нежитлової нерухомості, але за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, у якому буде припинено (скасовано) воєнний стан, і щодо майна, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих рф. Законом було уповноважено Уряд визначити перелік зазначених територій.
Лише 06 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України постановою №1364 прийняв необхідний нормативний акт, яким поклав обов’язок на Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій розробити та підтримувати у актуальному стані перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані рф.
Міністерство доволі оперативно виконало доручення Уряду і Наказом №309 від 22.12.2022 року затвердило детальний «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф».
Здавалось, що питання врегульоване і залишається виконувати прийняті норми. Але у органів Державної податкової служби України знайшлось своє бачення цих нормативних актів.
Спочатку ДПС України у грудні 2022 року на своєму сайті розмістила інформацію про те, що після визначення переліку територій, платники податків можуть зарахувати сплачені ними податки на нерухоме майно, що підпадає під дію підпункту 69.22 ПК України, у рахунок майбутніх платежів.
Річ у тому, що Податковим кодексом встановлений порядок, за яким податковий орган повинен розрахувати суму зобов’язання та надіслати фізичним особам податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухомість за 2021 рік до 01.07.2022 року, які повинні були сплатити їх протягом наступних 60 днів. Для юридичних осіб передбачений інший механізм, підприємство повинне самостійно обрахувати податок, подати про це декларацію на початку року та протягом поточного податкового року сплачувати податок рівними платежами щомісяця. Тому, очевидно, що більшість платників податку станом на грудень 2022 року вже виконали свої податкові зобов’язання і сплатили податок на нерухомість за 2021 рік, коли після тривалої затримки були все ж таки прийняті необхідні підзаконні нормативні акти про пільги з його сплати.
На практиці, ДПІ надсилають громадянам податкові повідомлення-рішення протягом всього року, навіть після 01 липня. Адже це не зумовлює незаконність нарахованого податкового зобов’язання і впливає лише на час, коли фізична особа повинна буде його сплатити (60 днів з дати фактичного отримання).
У нашого Клієнта виникла ситуація, коли йому в кінці листопада 2022 надіслали податкове повідомлення-рішення про нарахування податку на житлову нерухомість за 2021 рік, яка знаходиться на території, що у грудні 2022 року віднесена до території, на якій ведуться (велись) бойові дії. Строк на сплату податку спливав вкінці січня 2023 року, тому Клієнт напочатку січня 2023 звернувся до податкового органу із заявою про перегляд нарахованого зобов’язання зі сплати податку на житло та про скасування прийнятого рішення. Закон про звільнення від сплати податку був прийнятий у березні 2022 року і на дату виникнення обов’язку сплатити податок вже існують чіткі нормативні акти про те, що податок на його житло не повинен нараховуватись.
Територіальний орган ДПС вкінці січня надіслав Клієнту листа, яким відмовився скасовувати своє рішення. Мотиви такого рішення далекі від законності і зводяться до того, що Наказ про затвердження переліку територій, поширюється, зокрема, для організації виплат внутрішньо переміщеним особам, проведення приватизації державного майна, спрощеного вступу до закладів освіти, обмеження та відновлення доступу до публічних електронних реєстрів тощо. Але у відповіді органу ДПС не враховано, що Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022 поширюється і на податкові правовідносини, про що навіть у грудні 2022 йшлось на сайті ДПС України.
Для захисту своїх прав та законних інтересів, Клієнт повинен був звернутись з позовом до суду, сплативши в бюджет судовий збір.
Не хочеться думати про те, що позиція територіального органу ДПС є способом органу державної влади змусити своїх громадян поповнювати бюджет, особливо на фоні останніх гучних справ у медіа просторі про викриття державних чиновників на мільйонних оборудках. Якщо без сплати податків на нерухомість державі не обійтись, то було б більш чесно у такому випадку Парламенту відмінити пільгу чи уточнити перелік осіб, на яких вона поширюється. Інакше, описані дії державних органів далекі від правової держави, на принципах якої стоїть українське суспільство, яке бореться із зовнішнім та внутрішнім ворогом.
Сподіваємось на ефективний контроль судової влади у вирішенні піднятого питання. Ми будемо інформувати наших читачів про подальший розгляд цієї справи.