Адвокатське бюро успішно супроводило судову справу про визнання батьківства та стягнення аліментів з батька на дитину та матір дитини, у якій надавало правничу допомогу позивачці.

Під час розгляду справи судом було встановлено те, що дитина народилась у жінки, яка не перебувала у зареєстрованому шлюбі, а відомості про батька були внесені до актового запису про народження дитини зі слів матері. Батько не виконував своїх обов’язків з утримання та виховання дитини. Жінка звернулась до суду з позовом, яким просила суд встановити батьківство відповідача та стягнути з нього аліменти на утримання дитини та на утримання її як матері до досягнення дитиною 6 років, як це передбачено ст.ст. 79, 80, 84, 91, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України.

Під час розгляду справи судом були допитані свідки, досліджені письмові докази, призначалась генетично-молекулярна експертиза. Однак, судова експертиза, яка призначалась судом декілька разів, не була проведена, оскільки відповідач не прибув до експерта та не надав зразки для проведення дослідження. Адвокат позивача наполягав в суді на тому, що за ст.ст. 125, 128 СК України батьківство може бути підтверджене будь-якими доказами, а ухилення відповідача від проведення судової експертизи потрібно тлумачити проти нього, як це передбачено ст.109 ЦПК України.

Суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази підтверджують батьківство відповідача, а тому позовні вимоги позивачки про визнання відповідача батьком дитини задовольнив. Після цього, суд також задовольнив позовні вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини та самої позивачки.

Позивачем до суду були надані медичні документи, що підтверджували хворобливий стан дитини, потребу у догляді матір’ю до досягнення дитиною шести років. Тому суд стягнув з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 заробітку відповідача до досягнення нею 18 років, а також аліменти на матір дитини у розмірі 1/6 заробітку відповідача – до досягнення дитиною 6 років.

Розгляд справи в суді тривав доволі довго. Відповідач до суду не з’являвся, вимоги суду з’явитись для проведення експертизи не виконував, провадження у справі зупинялось на тривалий час. Разом з тим, у відповідності до ст. 191 СК України суд стягнув аліменти від дати звернення позивачки з позовом до суду і процесуальна стратегія відповідача на затягування вирішення спору не виправдалась. Судові витрати позивачки, у тому числі витрати на правничу допомогу адвоката, були стягнуті з відповідача.

Колегія апеляційного суду апеляційну скаргу представника відповідача на рішення суду першої інстанції залишила без задоволення, а рішення місцевого суду в силі без змін.

Як не дивно, але судове рішення підштовхнуло чоловіка до нормалізації відносин між ним та дитиною, позивачкою, що дає надію на те, що з часом у цих людей все буде добре.