«СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ПІЛЬГИ» З ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

Податковий орган у ході податкової перевірки нашого клієнта вказав у акті перевірки на недекларування та несплату сільськогосподарським підприємством податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке перебуває у власності підприємства.

При чому, податковий орган керувався одним мотивом – підприємство не використовує будівлі та споруди за їх цільовим – сільськогосподарським призначенням. Тому, нарахував за податковим повідомленням-рішенням підприємству грошові зобов’язання із зазначеного податку.

Про те, чи законне таке рішення контролюючого органу піде далі у цій статті.

Так, згідно приписів п.п. 266.1.1 та 266.2.1 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є всі фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів оподаткування – житлової та/або нежитлової нерухомості.

Водночас для створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, законодавець надав податкові пільги сільськогосподарським підприємствам у вигляді звільнення їх від сплати податку на нерухоме майно, у випадку якщо будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, віднесені до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України).

Тобто, для того, щоб підприємство було звільнено від сплати податку на нерухоме майно за цією нормою Податкового кодексу необхідно одночасне додержання декількох умов:

По-перше, підприємство повинно бути сільськогосподарським товаровиробником.

Визначення поняття «сільськогосподарського товаровиробника» міститься у пп. 14.1.235. п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якої сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV ПК України «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

При цьому, згідно п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Тому, якщо підприємство у період, в якому виявлено «порушення» щодо недекларування та несплати податку на нерухомість відповідало критеріям сільськогосподарського товаровиробника, а тим більше, перебувало на єдиному податку 4-ї групи, це перший крок на шляху до скасування незаконних податкових зобов’язань та штрафів.

По-друге, об’єкти підприємства повинні бути віднесені до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507.

Згідно із положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) відносяться:

Код Назва
127 Будівлі нежитлові інші
1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, що включає:

– будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.

та не включає: споруди зоологічних та ботанічних садів (2412)

1271.1 Будівлі для тваринництва
1271.2 Будівлі для птахівництва
1271.3 Будівлі для зберігання зерна
1271.4 Будівлі силосні та сінажні
1271.5 Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства
1271.6 Будівлі тепличного господарства
1271.7 Будівлі рибного господарства
1271.8 Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва
1271.9 Будівлі сільськогосподарського призначення інші

Ключовим для податкового органу є те, що цільове призначення будівель та споруд платника податків не є сільськогосподарським.

У даному випадку, у судовому протистоянні з податковим органом підприємству необхідно буде доводити факт використання цих будівель та споруд для здійснення ним виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації. Це, наприклад, може бути використання таких будівель та споруд у якості складів зберігання продукції чи їх використання для розміщення працівників підприємства тощо.

Тому, адміністративні будівлі також, на нашу думку, підпадають під пільгу, оскільки у них знаходиться адміністрація сільськогосподарського товаровиробника без чого господарська діяльність неможлива.

Практика Верховного Суду  на сьогоднішній день є різною для застосування податкової пільги у вигляді звільнення від сплати податку.

Так, в одних випадках, для Верховного Суду визначальним є правовий статус будівлі – її цільове призначення, сам же факт використання (експлуатації) будівлі у сільськогосподарській діяльності є вторинним фактором (див. постанову Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №0340/1905/18). А в інших випадках, Верховний Суд відносить до пільгових виключно ті будівлі та споруди, які безпосередньо використовуються у сільськогосподарській діяльності підприємства і мають таке цільове призначення (див. постанову Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №820/3706/17).

По-третє, будівлі та споруди не повинні здаватися підприємством в оренду, лізинг, позичку будь-яким іншим особам.

Так, це означає, що будівлі та споруди повинні використовуватися підприємством виключно у власній господарський діяльності.

На цю обставину звернув увагу і Верховний Суд у постанові від 01.10.2019 року у справі №0340/1905/18, зазначивши наступне: «…законодавець не встановив обов`язку сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, а умовою звільнення таких об`єктів від оподаткування визначив цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку…».

Таким чином, відповідність підприємства усім трьом критеріям вказує на незаконність податкових-повідомлень рішень про нарахування сільськогосподарському підприємству податку на належну йому нерухомість та дають підстави для їх скасування у суді.

Проте, наявність у підприємства усіх трьох критеріїв не є наперед встановленими для суду. Тому, доведення всіх вказаних обставин вимагає професійного підходу, потребує доведення відповідними доказами, у чому наша команда адвокатів має неабиякі успіхи завдяки багаторічному позитивному досвіду судового оскарження результатів податкових перевірок.

2020-04-18T13:35:16+00:00