Адвокатське бюро успішно захистило інтереси свого Клієнта у справі за позовом споживача до продавця техніки про визнання недійсним договору купівлі-продажу, стягнення інфляційних втрат, 3% річних та моральної шкоди.

У зазначеній справі суд вирішував спір між громадянином, який уклав договір купівлі-продажу побутової техніки з Товариством. Споживач стверджував, що його було введено в оману, так як у договорі містились реквізити різних продавців, замовлену техніку йому не було передано протягом тривалого проміжку часу. Тому позивач просив суд визнати цей договір недійсним за ст. 230 ЦК України, стягнути з продавця сплачені споживачем кошти у подвійному розмірі, 3% річних та інфляційні втрати, моральну шкоду, за моральні страждання обманутого покупця.

З метою встановлення дійсних обставин справи, Адвокатом були зібрані і подані до суду докази того, що спірний договір містив помилки, які не можуть свідчити про обман покупця і не впливали на розуміння сторонами суті договору та зобов’язання продавця. Наголошував, що між цими ж сторонами був укладений ще один, пов’язаний із спірним, договір на продаж меблів, за яким цьому ж покупцю з боку цього ж Товариства була надана істотна знижка саме у зв’язку з придбанням побутової техніки. Суду були надані докази того, що покупець є керівником підприємства та здійснює підприємницьку діяльність як ФОП, а тому знання і досвід покупця давали йому можливість вірно розуміти умови правочину. Узагальнюючи наведене, відповідач стверджував, що покупець просто не міг бути введений в оману помилкою у договорі купівлі-продажу, що підстави для визнання договору недійсним за ст. 230 ЦК України відсутні.

Також Адвокат доводив в суді те, що затримка у передачі Товариством побутової техніки покупцю була зумовлена простроченням з боку самого споживача. Адже, покупець не сплатив 100% передоплату за товар, що було умовою передачі йому товару продавцем.

У відзиві на позовну заяву, Адвокат відповідача також заперечував проти вимог позивача стягнути з Товариства фінансові санкції та моральну шкоду. Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовної вимоги про недійсність договору за безпідставністю, а тому просив суд також відмовити у задоволенні всіх похідних позовних вимог споживача. Адвокат також зазначав, що нарахування передбачених ст. 625 ЦК України відсотків та інфляційних втрат можливе лише за порушення виконання грошового зобов’язання, у той час як відповідач мав обов’язок передати покупцю товар, що не є грошовим зобов’язанням.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено повністю. Суд погодився із аргументами Адвоката відповідача та дійшов висновку про безпідставність позовних вимог споживача. Це рішення місцевого суду було залишено в силі без змін апеляційним судом. Крім того, додатковою постановою апеляційний суд стягнув майже повністю судові витрати нашого Клієнта на правничу допомогу Адвоката з позивача.

Таким чином, Клієнт нашого Бюро отримав якісну правничу допомогу в суді з мінімальними витратами для себе.