Адвокатське бюро у цій публікації розповідає про успішне завершення справи для його Клієнта у спорі про визнання господарського договору недійсним. Суд ухвалив рішення на користь нашого Клієнта, позовні вимоги задовольнив та визнав спірний договір поставки недійсним.
Так, постачальник сільськогосподарської продукції (наш Клієнт у формі ТОВ) уклав договір поставки зерна з іншим Товариством, як покупцем цієї продукції. Постачальник розраховував у короткі строки отримати необхідні обігові кошти для поточної діяльності підприємства на суму понад 4 000 000 грн. Керівник продавця так поспішав продати вирощену продукцію, що не звернувся до Загальних зборів учасників свого товариства за отриманням попередньої письмової згоди для укладення цього договору, хоча сума правочину вимагала такої згоди в обов’язковому порядку.
Зазначимо, що проект договору поставки було надано покупцем, а продавець вніс деякі правки до нього.
Після підписання сторонами договору, щось пішло не так. Покупець понад місяць ухилявся від приймання товару на елеваторі, хоча у переддоговірному листуванні стверджував, що вивезе зерно протягом декількох днів. Покупець скористався не чіткими умовами договору, що були розроблені ним самим, і у відповіді на черговий електронний лист продавця вказав, що покупець має щонайменше один рік для вивезення зерна та наполягав, щоб продавець увесь цей час зберігав для нього продукцію на елеваторі. Згідно умов договору, обов’язок покупця оплатити товар наставав після приймання ним продукції. Далі під ризиками сплати штрафних санкцій покупець направляв постачальнику все нові і нові запити щодо товару, які по суті не мали господарської мети. І наостанок, покупець запропонував розірвати цей договір, що фактично ним не виконувався, якщо постачальник сплатить покупцю відступні в сумі 250 000 грн.
Продавець опинився в скрутному положенні. Продукція була зарезервована для покупця за договором, який не приймає товар, дату приймання продукції покупець не повідомляє, кошти за зерно продавцю не сплатив, а продавець несе витрати за послуги елеватора і щоб припинити договір продавцю потрібно сплатити покупцю четверть мільйона гривень.
Після переговорів з покупцем, керівник продавця звернувся до Загальних зборів учасників свого товариства, аби вони схвалили укладений договір та погодили укладення додаткової угоди до договору про зміну строку поставки зерна. На що отримав категоричну відповідь про не схвалення такого договору і про притягнення керівника до дисциплінарної відповідальності за недотримання Статуту товариства.
Адвокатське бюро в інтересах постачальника звернулось до господарського суду з позовом, яким просило суд визнати укладений договір поставки недійсним. Підставами позову були ст.ст. 92, 203, 215, 241 ЦК України, тобто, укладення договору виконавчим органом юридичної особи продавця без необхідних на те повноважень. При цьому, з огляду на особливості правозастосування цих норм, адвокат надав суду докази того, що покупець був обізнаний про обмеження повноважень директора продавця, але не проявив звичайну розумну обачність, необхідне рішення Загальних зборів учасників товариства від продавця не запросив, а тому покупець має нести ризики настання негативних наслідків у виді визнання укладеного договору поставки недійсним.
Суди першої та апеляційної інстанції погодились із аргументами позивача. Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги повністю, а суд апеляційної інстанції залишив це рішення суду в силі без змін. Крім того, суди обох інстанцій визнали обґрунтованими також вимоги позивача про стягнення понесених ним витрат на правничу допомогу адвоката і кожен із судів виніс додаткове рішення про стягнення з відповідача цих витрат, хоча і частково.
Контрагент касаційну скаргу не подавав.
Отже, Адвокатське бюро надало якісну правничу допомогу своєму Клієнту, захистило його права та законні інтереси в суді у складній справі, а також подбало, щоб витрати його Клієнта на юридичні послуги суд поклав на другу сторону спору.