ПОДАТКОВА ПЕРЕВІРКА АБО «ЄХ, ГОЛОВНЕ ПІДПРИЄМСТВО – «РАЗ!», ЄХ, ФІЛІЯ – «ІЩЕ РАЗ!»

Податкова перевірка це завжди хвилювання для підприємства, адже завдання у перевіряючих «знайти» податкове правопорушення за будь-яку ціну, а у бізнесу – довести його відсутність та залишитись після перевірки діючим підприємством.

Цікавою видається справа, яку супроводжувало АБ «Адвокат Бордаченко та партнери», щодо судового оскарження податкових повідомлень-рішень про збільшення податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору (ВЗ) та рішення і вимоги про нарахування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) філії суб’єкта господарювання.

Процедура проведення податкової планової виїзної документальної перевірки підприємства, яке має філії, передбачає одночасне проведення перевірки відразу у юридичної особи та її відокремлених підрозділах, навіть, якщо вони знаходяться у різних регіонах. При цьому, згідно Методичних рекомендацій (затверджені Наказом ДФС України від 31.07.2014 року N 22) організовує проведення такої перевірки той підрозділ ДПС, який перевіряє головне підприємство.

У даному випадку суб’єкта господарювання і його структурні підрозділи перевіряли різні територіальні органи ДПС України. При цьому, інспектори, які перевіряли філії, вирішили перевірити документи щодо обліку та списання ними паливно-мастильних матеріалів (ПММ), хоча мали перевіряти дотримання вимог законодавства щодо сплати місцевих податків і зборів (пп. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14, ст. 15  ПК України). Філії повідомили контролерів, що вони є безбалансовими і запитувані документи знаходяться в оригіналах на головному підприємстві, як і передбачено обліковою політикою підприємства та вимогами податкового законодавства, і що у головному підприємстві одночасно проводиться перевірка їх колегами з іншого органу ДПС України, а тому надати ці документи філії не можуть. Але пояснення філії видались інспекторам не переконливими і їй було нараховано податкові зобов’язання. Логіка у Акті перевірки зводилась до того, що на порушення п. 44.6 ст. 44 ПК України платник податків не надав для перевірки документи, що стосувались обліку та списання ПММ, а тому усі суми витрат на їх придбання орган ДПС визнав додатковим благом фізичних осіб (п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 і пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України) та збільшив у зв’язку з цим філії податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок.

Адміністративне оскарження прийнятих контролерами рішень позитивних результатів не дало і лише під час їх судового оскарження вдалось довести незаконність рішень суб’єкта владних повноважень.

Суд першої та апеляційної інстанції погодився з аргументами адвоката на захист платника податків про те, що не можливо одночасно надати в оригіналах документи різним органам ДПС, а виїзна податкова перевірка проводиться за оригіналами документів, а не їх копіями. Що філія не мала самостійного балансу, облік і списання ПММ здійснює головне підприємство, витрати на придбання ПММ, їх облік і списання не стосуються нарахування або сплати тих податків і зборів, які сплачує філія, тому перевіряти ці документи мав той підрозділ ДПС, який перевіряв головну юридичну особу, якому документи для перевірки були надані в оригіналах. Суди також врахували висновки Акту перевірки головного підприємства, у якому (Акті) було вказано про те, що за результатами перевірки документів щодо обліку та списання ПММ жодних порушень не виявлено. У той же час, органи ДПС цей Акт перевірки під час розгляду заперечень та адміністративного оскарження філіями рішень контролюючого органу не врахували. Більше того, судами перевірені первинні документи, надані платником податків на підтвердження своїх позовних вимог, та зазначили про повне документальне підтвердження витрат, які понесла філія у своїй господарській діяльності. Суди також визнали слушним оскарження адвокатом рішень суб’єктів владних повноважень з тих підстав, що ПДФО, ВЗ та ЄСВ є персоніфікованими податками і зборами, а тому висновки контролюючого органу у акті перевірки про збільшення філіям, як податковим агентам, несплачених ними податкових зобов’язань за абстрактних фізичних осіб не відповідає вимогам податкового законодавства і законодавства про ЄСВ.

За результатами судового оскарження, суди першої інстанції у справі №640/5360/20 та першої і апеляційної інстанцій у справі №640/7313/20 позови платника податків задовольнили повністю і скасували протиправні ППР в сумі 508 954 грн., рішення та вимогу про сплату недоїмки із єдиного соціального внеску у загальній сумі 688 351 грн. Справедливим було також покладення судами витрат суб’єкта господарювання на правничу допомогу адвоката за супроводження судової справи під час оскарження рішень суб’єкта владних повноважень на орган ДПС у повному обсязі.

Тож, якщо у платника податків триває податкова перевірка або вже отримано Акт перевірки, у якому збільшено податкові зобов’язання, рекомендуємо якнайшвидше звернутись за професійною правовою допомогою, аби своєчасно надати необхідні заперечення та сформувати ефективну правову позицію підприємства для захисту його прав і законних інтересів. Наше Адвокатське бюро докладе максимум зусиль, щоб допомогти Вам у законний спосіб відстояти свої інтереси.

2020-11-17T09:44:13+00:00