Хочемо розповісти нашим читачам про одну цікаву життєву справу, у якій адвокати Адвокатського бюро допомогли своєму клієнту відшкодувати збитки за неякісно виконані роботи.
Згідно із фабулою справи, підприємство у 2017 році замовило ремонтні роботи свого об’єкту у приватної підприємниці. Сумарно роботи та матеріали коштували близько 800 тисяч гривень. Роботи були повністю оплачені замовником та виконані підрядником того ж року.
Але після зими на початку наступного року було виявлено, що роботи виконані неякісно, об’єкт почав руйнуватись і створювати небезпеку персоналу для його подальшої експлуатації. Підприємство замовило судову будівельно-технічну експертизу, яка підтвердила неякісне виконання підрядником робіт та оцінила усунення недоліків на суму близько 561 тисячу гривень, що становило більше ніж половина вартості початкових робіт та матеріалів.
Виконавець робіт не відреагувала на претензію від замовника. Після звернення підприємства з позовом до суду з вимогами розірвати договір підряду, стягнути завдані збитки і штрафну санкцію за договором через неякісно виконані роботи, – виконавець подала зустрічний позов про визнання договору недійсним. Підрядник стверджувала, що договір підписувала не вона, а інша особа за довіреністю з перевищенням повноважень. Зазначала, що роботи вона особисто не виконувала. І взагалі, вона зареєструвалась як підприємець, бо про це її попросив майбутній зять, який власне вів її справи, а вона ніякого відношення до підприємництва не мала.
Розгляд справи тривав із 2018 року неймовірно довго через завантаженість суду справами, карантинні обмеження, призначену судову почеркознавчу експертизу, воєнний стан, відставку судді та розгляд справи іншим складом суду з початку, апеляційне оскарження ухвали суду про закриття провадження, відкладення розгляду з інших причин…
Але нарешті суд зібрав всі докази, допитав свідків, оцінив письмові докази у справі, вислухав аргументи учасників спору та у 2025 році виніс рішення на користь підприємства – замовника робіт, а у задоволенні зустрічної позовної заяви – відмовив.
Суд на підставі ст.ст. 22, 852 ЦК України вирішив стягнути на користь замовника завдані йому збитки у розмірі вартості усунення недоліків у роботах. Суд врахував аргументи адвоката позивача про умови договору, добровільну реєстрацію підрядника приватним підприємцем із відповідними видами економічної діяльності, отримання підрядником дев’яти платежів від замовника робіт на свій банківський рахунок, наступне оприбуткування і використання нею цих коштів, а не повернення грошей замовнику як помилково сплачених, використання печатки підприємця на документах, пояснення самої підприємниці про те, що вона видавала довіреності своєму майбутньому зятю, повністю йому довіряла і не цікавилась справами.
Висновок почеркознавчої експертизи позивач трактував на свою користь, бо експерти не змогли надати категоричну відповідь, чи належать підписи на договорі відповідачу чи іншій особі, так як відповідач на вимогу експертів не надала їм свої вільні зразки почерку та підписів. Тому на підставі ст.109 ЦПК України ці обставини позивач тлумачив як доказ проти відповідачки, яка замовила таку експертизу, але не виконала вимоги експертів.
Суд врахував всі ці обставини у їх сукупності та мотивував своє рішення тим, що вважає недоведеним факт підписання договору іншою особою, ніж відповідач, та у будь-якому випадку, відповідач була обізнана про укладення договору з позивачем та своїми діями схвалила цей договір, тому відмовив відповідачу у визнанні договору підряду недійсним.
Суд визнав доведеним розмір завданих позивачу збитків відповідачем, причинно-наслідковий зв’язок, дійсність договору, тому стягнув ці збитки з відповідача на користь позивача.
Також суд стягнув адвокатські витрати позивача за всі ці роки з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, що частково компенсувало позивачу той час і затрати, які він поніс за роки розгляду справи в суді.
На даний час справа переглядається в суді апеляційної інстанції, але ми маємо переконання, що судове рішення буде залишене в силі без змін апеляційним судом, з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.